Василь Миколайович Шкляр народився 10 червня 1951 року  в селі Ганжалівка Лисянського району на Черкащині, де й пішов до початкової школи. У місті Звенигородка він закінчив 10-річну школу зі срібною медаллю (1968), і потім вступив на філологічний факультет Київського університету, де завершив навчання 1973-го. Водночас навчався (за обміном студентів) на філологічному факультеті Єреванського державного університету – студіював вірменську мову й літературу.В бібліотеці оформлена ювілейна виставка: «Володар українського бестселера», яка присвячена 70 – річчю від дня народження українського прозаїка Василя Миколайовича Шкляра.Працював у пресі. У 1986 році перейшов на творчу роботу. Відтак довший час займався журналістикою, завідував відділом прози в журналах "Ранок" та "Дніпро". Член Спілки письменників України з 1978 року, Асоціації українських письменників з 1999 року.Друкувати свої твори почав ще школярем, з 1967 року. Окремими виданнями вийшли книжки прози «Перший сніг» (1976), «Живиця» (1982), «Черешня в житі» (1983), романи «Праліс» (1986), «Ностальгія» (1989), «Ключ» (1999), «Елементал» (2001), «Кров кажана» (2003), «Залишенець» («Чорний Ворон», 2009) та ін. З 1988-1998 роки – займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Цей досвід – зокрема, подробиці операції з порятунку сім’ї Джохара Дудаєва після його загибелі – Шкляр потім відтворив у романі «Елементал» (2001). У березні 1998 році був кандидатом в народні депутати України від виборчого блоку «Національний фронт».2000–2004 — головний редактор видавництва «Дніпро»

Цікаві факти  про Василя Шкляра

Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників.Шкляр володіє вірменською мовою. Перекладав з вірменської та новогрецької.Письменник заборонив перекладати свої книги на російську мову.Дружина першою читає рукописи письменника.У своїй літературній діяльності письменник принципово жодного разу не скористався спонсорською допомогою, не прийняв жодної державної нагороди.