Чернігівська районна бібліотека для дітей

Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в душі людини народжуються геніальні вірші? Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати по-новому, від яких сильніше б’ється серце і захоплює подих?

Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба.

Не підлягає сумніву, що поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Тому, рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО було визначено 21 березня – Всесвітнім днем поезії. Це свято відзначається з 1999 року.

У житті все починається з чогось: річечка із струмочка, дерево із коріння. Так і в поезії. Т. Шевченко і Леся Українка, І. Франко і С. Єсєнін, О. Пушкін і М. Лермонтов, Л. Костенко і В. Стус… – ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаються з нами до кінця. Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.

Поезія - це оригінальна мова, зрозуміла всім і кожному, але торкається душ лише обраних. Вірші - це не просто римовані рядки, побудовані з урахуванням певного ритму, а показник рівня суспільної культури. Присвятіть день 21 березня читанню ліричних істин, і ви відчуєте, як у серце вливається симфонія світла. А ще можливо, зрозумієте, наскільки правий був Ігор Федчишин, перу якого належить наступний вірш:

Поезія - це той дзвінкий струмок,
Що витікає з надр душі твоєї,
Це мрії у тлумаченні думок,
Що з вірою вселяються в надію!

Поезія - це струни відчуттів,
Це музика Вселенської любові,
Поезія - це скарб усіх віків,
Це  діамант величиною в слово!

Джерело: super.urok-ua.com

Джерело: http://inmoment.com.ua/