Олександр Сергійович Пушкін — російський поет, драматург, прозаїк та казкар.

     Хоча О.С.Пушкін нічого і не писав спеціально для дітей, його твори вже за життя поета були популярними серед малих читачів. О.С. Пушкін був вихователем юнацтва.

     Казки поет писав у зрілий період своєї творчості, хоча цікавився ними все життя. З захопленням слухав Пушкін казки своєї няні Орини Родіонівни, вивчав, збирав і записував фольклор різних народів, а потім талановито використовував його у своїх творах.

      Ігровий, веселий ритм властивий значній частині казок Пушкіна.

     Твори О.С.Пушкіна мали і мають велике значення для розвитку дитячої літератури; він вперше створив казки гострого соціального змісту, в них немає нудного моралізування, яке було властиве тогочасним творам для дітей; вони виховували і виховують любов до працьовитих, винахідливих, сміливих і мужніх, простих і скромних людей, ненависть до жорстоких, злих, підступних, нероб.

     Казки О.С. Пушкіна С.Я. Маршак називає скарбом для людини, яка зростає, бо вони сприяють всебічному вихованню дитини, сприяють вихованню людяності.

     Творчість О.С.Пушкіна знав і любив Т.Шевченко, вірші його він цитував напам'ять, про що згадує у своєму щоденнику.

     Ще за життя Пушкіна твори його перекладали на українську мову Л.Боровиковський і Є.Гребінка, а згодом — С.Руданський, П.Грабовський та М.Старицький. І.Франко переклав усі драматичні твори поета. XX століття до сузір'я перекладачів поета вписало імена М.Рильського, П.Тичини, М.Бажана та ін.

     З творами Пушкіна читачі не розлучаються ніколи. "У кожного віку — свій Пушкін. Для маленьких читачів — це казки. Для десятирічних — "Руслан і Людмила". В дванадцять-тринадцять років нам відкривається пушкінська проза, "Полтава", "Мідний вершник". В юнацькі роки — "Онєгін" і лірика.

     А потім і вірші, і проза, і лірика, і поеми, і драматичні твори, і епіграми, і статті, і щоденники, і листи... і це вже назавжди!".

     Творча спадщина великого поета —безсмертна.